Іноді новини виглядають настільки символічно, що їх навіть не потрібно коментувати. Достатньо просто прочитати.
Український чиновник пояснює походження $653 000 готівки просто: знайшов у гаражі бабусі. Спадок. Сімейна традиція. Долари «на чорний день».
І тут цікаве навіть не саме пояснення. А реакція суспільства.
Бо ніхто особливо не здивувався.
НАЗК, щоправда, здивувалося. Перевірка показала просту річ: офіційні доходи родини не дозволяли накопичити такі суми. У заповіті грошей немає. Суд прямо зазначає - це може бути «скарб», але доказів його походження не існує.
Звучить як анекдот. Але це не анекдот. Це фінансова культура пострадянського простору.
І ось тут починається найцікавіше.
Українцям роками пояснюють, що готівка - це зло. Що все має бути прозоро. Що кожна транзакція повинна залишати цифровий слід. Що фінмоніторинг - це нова норма.
Але паралельно країна регулярно бачить історії, де сотні тисяч доларів «раптом знаходяться» поза будь-якою фінансовою системою.
І виникає логічне питання.
Якщо правила однакові для всіх - чому вони постійно виглядають різними?
Саме тут і народжується феномен крипти в Україні.
Біткоїн став популярним не через технології. Не через блокчейн. І навіть не через прибутковість.
А через недовіру.
Люди дивляться на такі історії і роблять простий висновок:
система може роками не помічати великі суми поза обліком, але дуже швидко помітить твої P2P-перекази або обороти ФОП.
І тоді з’являється альтернативна логіка:
банк може заморозити рахунок;
держава може змінити правила;
але приватний ключ — це єдине, що справді належить тобі.
Парадокс у тому, що кожна подібна історія працює кращою рекламою self-custody, ніж будь-яка криптоконференція.
Бо довіра - це не закон. Це відчуття справедливості.
І поки суспільство бачить «гаражні мільйони», розмови про тотальну фінансову прозорість звучать… м’яко кажучи, вибірково.
Крипта не створює недовіру до системи.
Вона просто росте там, де ця недовіра вже існує.
Підписуйся на @MoonMan567 - далі будемо розбирати, як змінюється фінансова реальність навколо нас.
