Старший науковий співробітник Італійського інституту міжнародних політичних досліджень Морено Бертольді та зовнішній співробітник Bruegel Марко Буті у своїй статті аналізують гостре економічне суперництво між Сполученими Штатами та Китаєм, яке порівнюють із перегонами у сфері технологій та інвестицій.
США та Китай зміцнили свої позиції світових лідерів, проте це зростання приховує критичні структурні вразливості. Обидві наддержави стали заручниками «макроекономічних трилем», де змагання за технологічну першість вступає в прямий конфлікт із внутрішньою стабільністю та рівнем життя громадян. Прагнення до абсолютної переваги замість порівняльної створює ризики глобального інвестиційного перенасичення та системних криз.
Ключові тези:
▫️Трилема США: неможливо одночасно забезпечити технологічне лідерство, низьку інфляцію та скорочення дефіциту поточного рахунку. Підтримка лідерства в ШІ та мікросхемах вимагає припливу капіталу, що неминуче роздуває дефіцит і тисне на ціни.
▫️Китайський глухий кут: Пекін намагається поєднувати домінування у виробництві з фінансовою стабільністю, ігноруючи слабке споживання. Це призводить до перевиробництва, дефляційного тиску та рекордних торгових профіцитів ($1 трлн у 2025 році), що провокує протекціонізм у світі.
▫️Інвестиційні перегони: надмірне вкладення ресурсів у технології за рахунок інших секторів створює ризик "бульбашки". Якщо вона лусне, наслідки для світової економіки будуть катастрофічними.
▫️Політичний вибір: обидві країни жертвують внутрішнім добробутом (криза доступності в США, безробіття молоді в Китаї) заради геополітичного впливу, відкладаючи необхідні реформи.
Таким чином, гонитва за абсолютною перевагою призводить до неефективного розподілу ресурсів і створює ризики для всієї глобальної фінансової системи. Для запобігання майбутнім кризам обидві сторони мають уповільнити інвестиційну експансію та відновити міжнародне співробітництво. Такий перехід є економічно необхідним, хоча й складним з огляду на поточну політичну напруженість.
