У той момент в 2017-му Віталік з Джозефом Пуном виклали ідею Plasma, багато хто подумав собі «О, нарешті! Масштабування без болю». Дочірні ланцюги, фрауд-пруфи, масові виходи воно звучало як технічна магія, яка рятує Ethereum від задухи. І знаєте, частково так і сталося. Деякі проекти на Plasma (чи то, що з неї виросло) реально роблять тисячі транзакцій за секунду, комісії копійчані. Але щоразу, коли хтось починає розповідати, як це круто, я ловлю себе на думці: а чому мені від цього трохи не по собі? Я відчуваю тут не лише прогрес, а ще, і приховану ціну.
Адже Plasma є класичний приклад, коли ти береш і свідомо жертвуєш частиною того, за що спільнота взагалі любила блокчейн.
Головний біль, то дані. У звичайному Ethereum кожен бачить усе, ніхто не може сховати транзакцію. А в Plasma оператор дочірнього ланцюга може просто не опублікувати дані. І ти сидиш, чекаєш, чи винесуть їх на головний ланцюг, чи ні. Якщо ні то ти в дуже неприємній ситуації. Треба постійно стежити, мати можливість кинути challenge, мати гроші на газ для виходу… Це вже не той «set it and forget it», про який мріяли на початку. Я б не хотів, щоб безпека якось залежала від того, в чи встиг я прокинутися вчасно.
А ще період виходу. Тиждень, два, іноді більше і щоб ніхто не встиг усіх обікрасти масовим виходом. З одного боку дуже розумно. З іншого ну уяви, що ти тримаєш там свої заощадження, а тобі кажуть таке, «Якщо щось піде не так, чекай два тижні, і молися». Це вже не дуже схоже на гроші майбутнього, правда?
Тут починає проявлятися культурний компроміс. Тому що спільнота Ethereum (особливо рання) була дуже ідеалістичною. Децентралізація не просто технічна фішка, а принцип. «Не довіряй, а перевіряй». «Код це закон». А Plasma фактично каже нам «ну добре, але давайте трохи довіряти оператору, бо інакше буде дорого і повільно». І багато хто з цим погодився. Бо реально хотілося, щоб DeFi не коштувало $50 за своп. Я відчуваю, що саме тут народжується напруга між ідеалом і реальністю.
Тільки от вийшло так, що частина людей відчула себе зрадженими. Для них це був не просто технічний вибір, а моральний зсув, і ми почали міряти успіх не ступенем децентралізації, а кількістю користувачів і висотою TVL.
Зараз, коли дивлюся на те, куди пішов шлях — Optimistic Rollups, ZK-rollups, навіть сам Ethereum після The Merge — бачу, що Plasma була важливим, але болісним експериментом. Вона показала: масштабувати можна, але майже завжди доведеться чимось поступитися. Питання лише в тому, чим саме і наскільки ти готовий це проковтнути.
Мені здається, ми досі не дійшли до точки, де технічний прогрес і ті первісні цінності знову гарно співіснують. Але принаймні вже не намагаємося робити вигляд, що компромісу немає. Він є. І він великий. Мене особисто скажу вам, що змушує замислитися, як ми будемо далі балансувати між принципами і ефективністю.
А ти як думаєш, невже ми продалися заради зручності чи просто виросли і стали реалістами?@Plasma #Plasma $XPL
