Можна сказати чесно чи ви інколи ставили собі питання типу того як іноді найгучніші події в крипті проходять повз, не зачіпаючи взагалі? Приблизно десь років п'ять тому мені вообще здавалося що ось-ось щось "вистрілить", і якщо ти не в темі було відчуття дивне якесь, що ти незрозумів, тому що все проспав. FOMO це називалося ну воно й тепер так зветься. І був страх в мене упустити свій шанс, страх цей означав що я не успіх вскочити в останній вагон. І всі бігли туди тому що нам здавалося, що навколо суцільне золото.

Тепер вже, мені якось здається, що все вже зовсім інакше в цьому питанні. Я дивлюся спокійно на стрічку, на новини про черговий токен, на якийсь "проривний" запуск, і бачу... порожнечу. Ні, не в сенсі того що все так гладко, і що вже нічого не відбувається. А в сенсі тої реакції на всі ці постійні новини, мабуть особисто можу сказати що або звик до цього а можливо більше став розбиратись в таких темах. І от ця тиша, інколи вона мене лякає набагато менше, ніж колишній галас. Навпаки, вже стала для мене вона, як індикатор якийсь.

Буває таке відчуття, яке я б назвав дуже красивою назвою FOGO. Недумайте воно не в оригінальному сенсі "страху вийти з дому", а в нашому, крипто-світі. Якщо тобі вже не страшно, десь щось пропустити. Тобі просто страшно в таке влізти. Страшно мабуть взяти і вийти зі свого тихого та спокійного болота, типу з того де в тебе просто лежить біткоін або стейблкоїни, потім знову пірнати в це море обіцянок, які просто ніхто не виконує, або неохоче виконувати. Наприклад можу сказати що виглядає так, як після кількох поганих побачень вирішити, що сидіти вдома з кішкою для вас є найкращий варіант.

Як нам зрозуміти чому відбувається таке саме тепер? Ну, чесно кажучи, мені особисто здається, що тут справа полягає в зміні поколінь. Серйозно, вже прийшли ті, хто не застав тіакі часи, коли будь-який токен з кривою дорожньою картою міг дати сто іксів. В цей період у гру входить молодь, яка отримує спадок від своїх батьків. Великі гроші переходять з рук в руки. І ці молоді люди, вони виросли трішки інакше, вже з айфоном в руці, вони пережили кризу 2008-го, вони бачили, як банки валяться.

А чи знаєте ви, що вони роблять з цими грошима? Вони насправді не біжать купувати мемкоїни, про які вчора написав якийсь блогер. Вони просто хочуть, щоб технологія працювала. Щоб усе було зручно, швидко і, бажано, взагалі непомітно. Цим молодим людям взагалі не цікаво розбиратися в консенсусах і віртуальних машинах. Вони хочуть платіжку, як у Революції, і інвестиції, які не знеціняться завтра. Таке покоління "тихої зрілості", як я його називаю.

Тепер почнемо з найцікавішого. Буває таке що якийсь інвестор бачить черговий гучний анонс, та чує обіцянки від інших "перевернути ринок", він просто проходить повз і не звертає уваги на такі речі. Йому взагалі нецікаво. Мабуть є такий варіант як найголовніша заява. Краще за будь-який твіт Ілона Маска. Він каже ринку дуже просто "Друже, ти мені нічого не дав, крім шуму. Я залишуся вдома".

І тепер уявіть себе на місці нового проекту. Ви робите класний продукт і за таке вам респект, але огляніться і побачите що навколо вас бетонна стіна байдужості. Люди справді вже втомилися бігти за "хайпом". І таке мабуть є добре, як на мене, він найчесніший тест на міцність. Якщо ти можеш пробити цю стіну без допомоги інфоциган, без порожніх обіцянок, а просто тому, що твоя штука реально потрібна то от тоді ти справді молодець.

Тому я вважаю, що байдужість натовпу зараз насправді не виглядає якось погано. Мабуть вже наступає дорослішання. Ринок вже нарешті вимикає звук у телевізора і починає думати своєю головою. І виграє як не дивно в цій всій новій я б сказав реальності не той, хто голосніше за всіх кричить та репетує, а насправді той, який здатен сказати спільноті щось дуже важливе, коли всі інші нарешті замовкли і прислухались. @Fogo Official #fogo $FOGO