GOLF123

Мабуть ви пам’ятаєте той час, коли всі боялися щось пропустити? FOMO, таке модне словечко було тоді. Здавалося, якщо ти не в тему, не вписуєшсь в тусовку, і не зайшов першим на нову платформу то ти вже щось неправильно зробив. Тому що всі вважають що треба бігти, хапати, встигати, поки не охололо.
А тепер придивіться трішки уважніше до людей навколо. Чи так це працює зараз?
Мені здається можливо в чомусь і помиляюсь, якщо так то поправте мене, але вважаю що з’явився новий тип. Він досить обережний. Який принципово не лізе в перші ряди, і навіть в такий момент коли весь інтернет вибухає. Інколи здається мені, що всі вже всередині, а він один стоїть десь на узбіччі й просто спостерігає за всім.
І недумайте таке що це лінь і якась відстороненість. Насправді так виглядає свідома стратегія.
Є навіть термін такий прикольний досить FOGO. Fear of Going Out. Тільки мова тут йде не про те, чи варто нам виходити з дому (хоча після локдаунів це теж актуально). Скоріше про інше говориться, страх влізти в чергову якусь авантюру, яка через місяць розвалиться.
Незнаю що й сказати, але вже скільки можна наступати на ті самі граблі?
Ми навчилися чекати. Ну і скажу вам, в цьому є щось досить круте. Пам’ятаєте, як усі рвали жили, аби першими зареєструватися в Clubhouse? А де він зараз? А скільки було галасу навколо NFT, поки пузир не лопнув? Отож.
Тому нова генерація користувачів вирішила що я краще посиджу в кущах, подивлюся, чим це все закінчиться. Подивлюсь якщо через півроку проєкт ще живий, і якщо там справді є щось вартісне, а не просто хайп то тоді, може, й зайду.
Одним словом відбувається як з новим серіалом. Можна, звісно, впертися дивитися пілотну серію в день релізу, щоб потім обговорювати з друзями. А можна почекати хоча б пару тижнів, подивитися рейтинги, почитати відгуки тих, хто не побоявся бути "першим". Багато знаю знайомих, що дивились тих серіалів потім закривають після третьої серії, так і не давши всього сюжету?
Мені здається, справа криється тут ще й у втомі. Ми так втомилися від інформаційного шуму, від постійного "встигни, поки не пізно", від маніпуляцій дедлайнами, що виробили імунітет. Коли бачиш черговий "обмежений час" або "тільки для перших 100", десь у голові клацає: "Ага, знову розводять. Почекаю".
Психологи кажуть, і вони не жартують з нами, що FOMO живилося бажанням бути своїм у зграї. Мовляв, якщо ти не з нами то ти проти нас, аутсайдер. Але досвід мені показав зворотній процес, зграя часто біжить не туди. І краще побути трохи самому, ніж потім вибиратися з багнюки разом з усіма.
Звісно, якщо довести цю стратегію до абсурду, можна взагалі перестати будь-куди виходити і в щось вірити. Така поведінка вважаю що теж не дуже ок. Але золота середина, мені здається, саме в цьому "відкладеному" підході.
Відчуття якесь дивне і навіть не страх, ну така собі філософія мабуть "Я повірю в тебе не тоді, коли про тебе кричать, а коли крик вщухне і стане видно, що під ним справді є щось тверде".
Колись круто було бути першим. Сьогодні круто щоб не облажатися з вибором. Бо ресурсів таких як ментальних, і часових ну на все не напасешся.
Тому якщо ви зараз читаєте це і думаєте собі "Блін, а я теж так роблю, коли всі навколо біжать щось робити, а я стою і чекаю" то значить, з вами все в нормі. Ви просто дуже добре навчилися на своїх помилках.
Відкладена віра точно не зрада спільноті. Скоріше просто повага до свого часу і нервів. Іноді скажу вам що краще зайти через рік до чогось справжнього, ніж одразу вскочити в щось блискуче, але порожнє.@Fogo Official #fogo $FOGO

Буває такий момент настає і таке вже мабуть ви відчували самі на собі, бо в період коли вже проєкт у крипті досягає такої зрілості, що всі вже починають говорити «О, це вже досить серйозно, він не черговий мем-скам». В такій ситуації тут часто починається найцікавіше само собою воно і водночас досить найнебезпечніше виходить.
Якщо уважніше придивитися то можна побачити що Vanar зараз саме в цій точці.
Вони стартували ще 2021-го як NFT-платформа для геймерів і колекціонерів (тоді ще TVK). Потім відбувається ребрендинг у Virtua, потім ще один цікавий у Vanar, запуск власного L1 у 2024-му, 1:1 своп токенів, і тепер вони вже не просто «швидкий блокчейн для ігор», а повноцінний AI-native Layer-1. З п’ятьма шарами, Neutron, Kayon, семантичною пам’яттю, ончейн-міркуванням без оракулів, партнерством з Worldpay (яке реально обробляє трильйони доларів платежів щороку) і ще купою амбітних штук у розробці.
Технічно на мій погляд виглядає ну дуже круто. Фільтрують ботів на рівні протоколу (11+ мільйонів уже заблокували на тестнеті), комісії прив’язані до реального використання, а не до інфляції, стейкінг чесний, TVL хоч і впав після початкового хайпу, але все одно є, транзакцій мільйони. Зовні виглядає як проєкт, який зробив усе правильно.
Але саме тому я і боюся за них і ще переживання, що щось може піти не так як би хотілося.
У крипті трапляється усяке, наприклад «правильно» дуже часто означає «нудно» для більшості людей.
Якщо ти швидко стаєш «дорослим» і
перестаєш палити інсентиви наліво й направо,
блокуєш ботів замість того, щоб накручувати метрики,
більше часу витрачаєш на аудити, compliance і справжній utility,
менше кричиш «to the moon» і більше пишеш про «sustainable growth»,
потім в якийсь момент виявляється, що тебе вже майже ніхто не шейрить у твіттері.
Раніше, коли ти був маленьким і агресивним, тебе репостили просто тому, що «а раптом вистрілить». Зараз ти вже не «може дати 100x», а «ну нормальний проєкт, фундаментально недооцінений». Скажу чесно що таке просто звучить як комплімент… тільки от у крипто-2025–2026 роках такі компліменти ну досить частенько закінчуються повільним згасанням у списку «колись перспективних».
Подивіться уважніше на багатьох L1, які вибухнули у 2021–2022 ну і після того, як інсентиви закінчилися, а команда почала «будувати серйозно» то увага просто зникла. Хтось вижив завдяки мем-культурі (привіт, Solana), були й такі що тихо перетворився на корпоративний блокчейн для кількох великих клієнтів, а хтось просто взяв і зник з радарів.
І немає нічого дивного що Vanar зараз балансує на дуже тонкій межі.
З одного боку тепер вже є реальна технологія, яка вже працює (Kayon і Neutron не просто whitepaper, вони живі), партнерства рівня Worldpay, анти-бот захист, який реально діє. З іншого ну скажу чесно що дуже тиха екосистема. Мало шуму тут, і мало мемів, і «дикої» енергії, яка зазвичай і тягне нових людей.
І найстрашніше мабуть те що вони самі це досить добре усвідомлюють. Вони пишуть про «перехід від теорії до реального buy pressure», про genuine growth, про те, що не хочуть бути черговим проєктом з накрученими метриками. Можливо виглядає все досить чесно. Але ми ж прекрасно знаємо що чесність у крипті рідко перемагає FOMO.
Тому моє особисте відчуття дещо мінливе і якщо Vanar найближчим часом не додасть трохи контрольованого хаосу та не запустить якусь агресивну кампанію для розробників, не зробить мем-ініціативу навколо своїх AI-агентів, не дасть людям привід знову масово про них говорити, на мій погляд вони ризикують стати «тим самим недооціненим проєктом», про який усі говорять «от би раніше», а потім забувають.
Зрілість насправді досить велика сила. І якщо ти в якийсь момент занадто рано перестав бути дитиною в цьому дитячому садку під назвою крипта то тебе просто перестають помічати.
Дуже хочу помилятися, тому що фундаментально Vanar виглядає одним з найсильніших AI-L1 прямо зараз і як ви знаєте це не фантазії, тому що він досить потужний проєкт. Але крипта любить не найсильніших. Вона любить найгучніших.
А Vanar поки що говорить з нами пошепки, тому і лякає нас більше а ніж будь-який дамп. @Vanarchain #vanar $VANRY

Можна сказати чесно чи ви інколи ставили собі питання типу того як іноді найгучніші події в крипті проходять повз, не зачіпаючи взагалі? Приблизно десь років п'ять тому мені вообще здавалося що ось-ось щось "вистрілить", і якщо ти не в темі було відчуття дивне якесь, що ти незрозумів, тому що все проспав. FOMO це називалося ну воно й тепер так зветься. І був страх в мене упустити свій шанс, страх цей означав що я не успіх вскочити в останній вагон. І всі бігли туди тому що нам здавалося, що навколо суцільне золото.
Тепер вже, мені якось здається, що все вже зовсім інакше в цьому питанні. Я дивлюся спокійно на стрічку, на новини про черговий токен, на якийсь "проривний" запуск, і бачу... порожнечу. Ні, не в сенсі того що все так гладко, і що вже нічого не відбувається. А в сенсі тої реакції на всі ці постійні новини, мабуть особисто можу сказати що або звик до цього а можливо більше став розбиратись в таких темах. І от ця тиша, інколи вона мене лякає набагато менше, ніж колишній галас. Навпаки, вже стала для мене вона, як індикатор якийсь.
Буває таке відчуття, яке я б назвав дуже красивою назвою FOGO. Недумайте воно не в оригінальному сенсі "страху вийти з дому", а в нашому, крипто-світі. Якщо тобі вже не страшно, десь щось пропустити. Тобі просто страшно в таке влізти. Страшно мабуть взяти і вийти зі свого тихого та спокійного болота, типу з того де в тебе просто лежить біткоін або стейблкоїни, потім знову пірнати в це море обіцянок, які просто ніхто не виконує, або неохоче виконувати. Наприклад можу сказати що виглядає так, як після кількох поганих побачень вирішити, що сидіти вдома з кішкою для вас є найкращий варіант.
Як нам зрозуміти чому відбувається таке саме тепер? Ну, чесно кажучи, мені особисто здається, що тут справа полягає в зміні поколінь. Серйозно, вже прийшли ті, хто не застав тіакі часи, коли будь-який токен з кривою дорожньою картою міг дати сто іксів. В цей період у гру входить молодь, яка отримує спадок від своїх батьків. Великі гроші переходять з рук в руки. І ці молоді люди, вони виросли трішки інакше, вже з айфоном в руці, вони пережили кризу 2008-го, вони бачили, як банки валяться.
А чи знаєте ви, що вони роблять з цими грошима? Вони насправді не біжать купувати мемкоїни, про які вчора написав якийсь блогер. Вони просто хочуть, щоб технологія працювала. Щоб усе було зручно, швидко і, бажано, взагалі непомітно. Цим молодим людям взагалі не цікаво розбиратися в консенсусах і віртуальних машинах. Вони хочуть платіжку, як у Революції, і інвестиції, які не знеціняться завтра. Таке покоління "тихої зрілості", як я його називаю.
Тепер почнемо з найцікавішого. Буває таке що якийсь інвестор бачить черговий гучний анонс, та чує обіцянки від інших "перевернути ринок", він просто проходить повз і не звертає уваги на такі речі. Йому взагалі нецікаво. Мабуть є такий варіант як найголовніша заява. Краще за будь-який твіт Ілона Маска. Він каже ринку дуже просто "Друже, ти мені нічого не дав, крім шуму. Я залишуся вдома".
І тепер уявіть себе на місці нового проекту. Ви робите класний продукт і за таке вам респект, але огляніться і побачите що навколо вас бетонна стіна байдужості. Люди справді вже втомилися бігти за "хайпом". І таке мабуть є добре, як на мене, він найчесніший тест на міцність. Якщо ти можеш пробити цю стіну без допомоги інфоциган, без порожніх обіцянок, а просто тому, що твоя штука реально потрібна то от тоді ти справді молодець.
Тому я вважаю, що байдужість натовпу зараз насправді не виглядає якось погано. Мабуть вже наступає дорослішання. Ринок вже нарешті вимикає звук у телевізора і починає думати своєю головою. І виграє як не дивно в цій всій новій я б сказав реальності не той, хто голосніше за всіх кричить та репетує, а насправді той, який здатен сказати спільноті щось дуже важливе, коли всі інші нарешті замовкли і прислухались. @Fogo Official #fogo $FOGO

Мене в Vanar Chain бентежить, ось що можу сказати.
Вони зробили вхід настільки легким, що ти навіть не встигаєш відчути, що взагалі щось зробив.
Підключився через Google і бам, гаманець готовий. Транзакція за копійки. Все працює. Все швидко. І саме це трохи насторожує, тому що дуже все красиво.
А в голові в мене якась тиша відбувається. Ну типу… і що далі? Я незнаю куди подівся той кайф «я нарешті в крипті, я прорвався»?
Раніше ж як було? Пам’ятаєш мабуть рік 2017–2018?
Ти пів дня мучився з MetaMask, шукав, де купити ETH дешевше, платив 30–40 баксів за газ, щоб просто зробити swap. Потім сидів і дивився, як транзакція повзе. І коли нарешті все пройшло то відчуття, ніби ти Еверест здолав. Ти був частиною клубу. Ти заплатив кров’ю (ну або нервами), і це щось значило. Ми самі придумали незамічаючи цій складності таку романтику.
А зараз заходиш на Vanar то вже наш мозок просто не встигає видати дофамін.
Бо немає перешкоди. Немає маленької битви. Немає «я переміг систему».
Просто натиснув, і все. Як замовити каву в додатку. Зручно. Але через 40 секунд ти вже в Телеграмі і забув, що щойно «зайшов у Web3».
Це і є той самий парадокс легкого входу.
Вони (і не тільки Vanar, весь тренд «easy Web3») зняли технічний біль — це факт, респект.
Але разом з болем зникло і відчуття причетності. Зникла та маленька гордість, яка тримала людей у проєкті навіть коли все падало на 70%. Хоча, якщо подумати, ця гордість трималася не на вірі в продукт, а на небажанні визнати, що ти вже занадто багато вклався.
Бо той, хто витратив три вечори, щоб розібратися, уже не так легко виходить.
А той, хто зайшов за 25 секунд ну так само легко йде.
Ще одна штука, яку я помітив:
коли все надто просто, спільнота не склеюється. Немає спільного страждання немає «братів по несчастью». Немає мемів про «газ 200$ за approve», немає історій «як я ледь не втратив все через Revoke.cash». І, якщо чесно, це ж добре. Ніхто не повинен втрачати гроші заради відчуття. Просто… тихо. Зручно. Але тихо.
Мені здається, Vanar це розуміють.
Тому вони зараз пхають усе в AI — агенти, пам’ять, автоматизації, розумні рішення на ланцюгу.
Мабуть, логіка така в них, технічний вхід нехай буде легким, а от справжнє «зусилля» нехай буде вже всередині щоб керувати розумним агентом, навчати його всьому, і довіряти йому свої стратегії, та виправляти його помилки. Тут мова йде вже не про кнопку «connect», це про стосунки з AI, про майстерність.
Може, саме так і буде в 2026–2027:
заходиш легко, як у TikTok,
а потім тижнями/місяцями копаєшся вглиб, бо там уже не просто транзакції, а справжня гра розуму.
Але поки що…
поки що більшість людей заходить, робить одну-дві транзи, відчуває «ну норм» то і йде далі скролити.
І я насправді не знаю, чи це погано чи ні.
Може, це просто новий етап.
Можливо ми просто звикаємо, що Web3 більше не має бути болючим, щоб бути справжнім.
Але один момент мене не відпускає:
те, за що ми не заплатили бодай трохи зусиль, дуже рідко стає для нас по-справжньому важливим.
Тому наступного разу, коли зайдеш на черговий «super easy chain» і відчуєш порожнечу замість ейфорії то не дивуйся.
Ніякої драми не відбувається а просто мозок робить своє.
Мозок ще не навчився любити те, що дісталося без бою, хоча можливо, що ми самі все ускладнюємо. @Vanarchain #vanar $VANRY

Напевно знаєте, коли в січні 2026-го Fogo випустив свій mainnet Layer 1 на базі Solana VM, з обіцяними 40 мілісекундами на блок і «в 18 разів швидше за Solana», то крипта просто розкололася навпіл. Одні кричали «нарешті нормальний on-chain трейдинг», інші морщилися: «чергове Solana-killer з підозрілою токеномікою, ранніми анлоками команди і FDV, який спочатку хотіли розкрутити до мільярда». І я вперше помітив, що мене більше цікавить не швидкість у мілісекундах, а лише те, хто насправді витримає цю напругу довше або технологія, чи наратив.
Ціна FOGO після короткого піку в 0,062 долара швидко впала до 0,023–0,025, TVL ледве дихав, а в твіттері й телеграмі полетіли класичні звинувачення: overvalued, team dump, fake Solana. Повний FUD. І от тут починається найцікавіше.
Саме цей шум, ці сумніви й постійні срачі стали для проєкту найкращим, що могло статися. Без жодної копійки на рекламу, без інфлюенсерів за бабки FOGO змусив тисячі людей говорити про latency, про on-chain order books, про Firedancer і про те, яким взагалі має бути високошвидкісне DeFi в 2026-му. Серйозно, це був не маркетинг напевно це був каталізатор, якого ніхто не планував. Можливо, ринок сам зробив їм кампанію.
Пам’ятаєте, як Solana в 21–22-му тонула в тому самому FUD про постійні відключення й «централізацію», а в результаті стала королевою? Aptos і Sui теж пройшли через «VC скидають», «overhype» і вийшли сильнішими. FOGO просто повторив цей шлях, тільки швидше і голосніше.
Спочатку провалився публічний сейл на 20 мільйонів при FDV у мільярд і спільнота так жорстко пройшлася, що команда взагалі скасувала раунд. Але замість того, щоб затихнути, народ почав писати тисячі тредів: чому в команди 100% анлок Foundation з першого дня? Чи реальні ці 40 мс під живим навантаженням? Потім після лончу пішла просадка на 76% за місяць. І знову замість тиші було ще більше розборів: бенчмарки, порівняння з Solana, розрахунки справжньої TPS. І я пам’ятаю, як сам відкрив кілька таблиць і раптом зрозумів, що читаю це не через токен, а через цікавість тому що хотілося мені просто зрозуміти, хто ж тут насправді помиляється.
Кожна стаття про «можливий rug» змушувала інших лізти в ончейн, читати whitepaper, тестувати мережу своїми руками. В результаті FOGO отримав охоплення, за яке інші проєкти віддають мільйони.
А тепер найсмачніше та найцікавіше, побічні ефекти. Бо FUD ніколи не просто «шумить». Він діє як кислота: роз’їдає поверхню і запускає реакції, які інакше б тліли роками.
Раптом з’явилося купа реально якісного контенту про те, як працює чистий Firedancer, чому multi-local consensus круто зменшує затримки, як міряти блок-тайм під реальним навантаженням. Люди, які раніше й близько не цікавилися низькорівневою архітектурою, зараз сидять і розбирають графіки. Тут не було лекції від фаундерів бо спільнота сама копала глибше, щоб відділити хайп від суті.
Далі йдемо, розробники. Сумніви, чи витримає мережа перпи й order-book DEX, змусили їх тестувати все до межі. Появилися нові штуки: Fogo Sessions без постійних апрувів, інструменти для MEV в ультрашвидких мережах, моніторинг latency в реальному часі. І знаєте що? Деякі з цих рішень уже тестують не тільки на Fogo, а й на інших SVM-ланцюгах. Тобто сумніви підштовхнули інженерів думати далі, ніж планувалося.
Ще один бонус типу народження цілих «анти-FUD» спільнот. Окремі чати, де розробники щодня кидають ончейн-метрики. DAOs, які роздають гранти саме під ultra-low latency dApp’и. Меми на зразок «Fogo — це Solana, тільки без outage» або «40ms or nothing». Навіть ті, хто шортить токен, змушені копати глибше. А значить вже більше очей на код, більше тестів, більше ідей.
І взагалі, після FOGO будь-який наступний «швидкісний» L1 вже не зможе просто сказати «ми швидші за Solana» і спокійно жити. Спільнота тепер вимагає публічних бенчмарків під живим навантаженням, нормальної токеноміки без ранніх масових анлоків і реальних обсягів, а не красивих слайдів. Вже як новий стандарт якості, який з’явився сам собою, хоча, можливо, я просто хочу в це вірити щиро, що ринок таки подорослішав.
А ще з’явився класний нарратив — «underdog L1, який виживає попри весь хейт». Це ж чиста крипто-історія: від Bitcoin, якого всі називали скамом, до Solana, яку ховали після кожного outage. FOGO отримав цей нарратив абсолютно безкоштовно.
Чому саме в крипті таке працює? Бо в 2026-му звичайний маркетинг уже майже нікого не чіпає. Тізери, прес-релізи, проплачені пости і все це пролітало повз. А от коли починається справжня драма, технічний спір, або коли хтось каже «я сумніваюся» то ось тоді люди застрягають. FOMO і FUD разом тримають увагу міцніше, ніж будь-яка реклама.
Іронія в тому, що без цього всього шуму FOGO міг би просто розчинитися в списку «ще один SVM L1». А з шумом став живим прикладом того, як сумніви можуть запустити ланцюгову реакцію: більше контенту, більше інструментів, більше розмов, більше ідей.
Звісно, проєкт ще далеко не в безпеці. Може, TVL так і не виросте до серйозних цифр. Можливо, команда врешті доведе, що 40 мс і це не просто слова. Але навіть якщо фінал буде не таким казковим, FOGO вже зробив свою справу: показав, що іноді найкращий маркетинг то це коли хтось голосно каже «я не вірю». І саме з цього «не вірю» народжуються справжні тренди, які потім стають мейнстримом. І я сам не раз починав із сумніву тому що іноді це чесніший старт, ніж сліпа віра.
Тож слідкуйте за шумом. Саме в ньому часто ховаються наступні великі історії. @Fogo Official #fogo $FOGO

Коли Virtua перетворилася на Vanar Chain, багато хто просто знизав плечима: ну ребрендинг, ну токен поміняли 1:1, ну сайт перефарбували. Але якщо уважніше почитати, що вони тепер пишуть то там уже майже немає «децентралізований», «dApp», «власність даних», «метавсесвіт». Натомість присутні «AI-native L1», «семантична пам’ять Neutron», «Kayon on-chain reasoning», «агентні автоматизації». І це вже не романтика Web3, а холодний інженерний тон. Web3 у них ще з’являється в одному реченні як приставка, типу «інфраструктура для Web3», але це вже як далекий родич, якого згадують з ввічливості.
І це не тільки в них. Таке є вже скрізь.
Пам’ятаєш, як раніше кожна друга біла книга починалася зі слів «ми боремося з цензурою», «trustless», «permissionless», «sovereign identity»? Зараз ті самі команди переписують лендінги і раптом говорять про «інтелігентні фінансові рішення», «цифрові колекціонки для брендів», «автономні спільноти з AI-голосуванням». Ніби хтось натиснув Ctrl+H і замінив усі революційні слова на корпоративно-нейтральні. І я досі не вирішив для себе чи це дорослішання індустрії чи просто втома від великих слів.
Чому так?
По-перше, звичайні люди чують «Web3» і в них одразу картинка: або черговий rug pull 2022 року, або «а що це взагалі таке?». Якщо ти хочеш, щоб нормальна людина купила токенізований квиток на концерт чи щоб мережа кав’ярень запустила програму лояльності на блокчейні то краще не лякати її словом «смарт-контракт» на першому екрані.
По-друге, AI зараз краде все повітря. 2024–2025 — це роки, коли навіть твій дядько, який раніше казав «комп’ютери то якась фігня», тепер питає «а ти вже пробував ChatGPT-5?». Тому всі проєкти дружно пришивають собі «AI-native», «on-chain intelligence», «semantic layer». Не обов’язково тому, що вони дійсно це роблять на 100 %, а лише тому що без цих слів тебе просто не чують.
По-третє регулятори і великі компанії. Скажете «децентралізована платформа» то вам одразу пришлють 17 питань про AML і «хто відповідальний». Скажете «модульна інфраструктура з інтеграцією Worldpay» ну і можна вже підписувати меморандум про співпрацю. Іноді різниця лише в словах, а двері відчиняються зовсім інші.
Найцікавіше, що сама ідея нікуди не ділася. Просто замаскувалася.
Децентралізація → «модульна архітектура без єдиної точки відмови»
Власність користувача → «семантична пам’ять, яку не можна видалити централізовано»
Прозорість → «on-chain логіка без посередників-оракулів»
Це як з панками, вони спочатку кричали «ні rules!», а потім їхні футболки продають в Zara. Суть та сама, тільки крику вже немає.
І отут розвилка.
Якщо все вийде то Web3 просто розчиниться в звичайному інтернеті, як колись розчинився TCP/IP. Ніхто не каже «я зайшов в інтернет по TCP», просто заходять. Якщо Vanar з Worldpay і мікротранзакціями для ігор/розваг дійсно доведе мільярди юзерів то це буде перший серйозний доказ, що можна не кричати «блокчейн!» і все одно виграти.
А якщо ні, ну то ми просто отримаємо ще один шар красивого корпоративного сленгу, під яким уже важко розгледіти, де справжній децентралізм, а де просто черговий «AI-blockchain» стартап для залучення венчуру.
Мова зникає насправді швидше, ніж ми думали.
Питання тільки в тому, чи встигнемо ми помітити, коли остаточно перестанемо говорити «Web3»… і чи будемо ще пам’ятати, навіщо ми взагалі це все починали.
Можливо, це і є перемога адже технологія стає настільки природною, що про неї вже не треба кричати.
А можливо, це просто черговий етап ребрендингу, після якого від старої мрії залишиться тільки логотип у кутку whitepaper.
Побачимо. Поки що тихо дивимось, як слова зникають. А ідея… вона ще десь тут. Просто вже не кричить. І я поки не вирішив, добре це чи ні.@Vanarchain #vanar $VANRY

Мова йде не про технологію, а лише про людей, чому хтось раптом починає бачити більше, ніж інші.
Давно якось все було просто і жорстко. Якщо ти хотів бути в темі то тобі треба було вивчати Solidity, та розбиратися в gas, читай код чужих контрактів ночами, лови вразливості раніше за інших. І ті, хто це вмів, тримали владу. Решта або платила за вхід, або просто дивилася, як хтось інший робить гроші.
А тепер подивись, що відбувається насправді.
Ти відкриваєш додаток ну і там усе працює, як у звичайному банку чи месенджері. Потім натиснув «відправити», «купити», «пограти» все вже готово. Без гаманців на 12 слів, без «підтвердити в MetaMask», без паніки, що транза не пройшла. Web3 просто зник з очей. Він став фоном, і саме в цю мить з’являється нова, набагато хитріша асиметрія.
Vanar Chain для нас є один з найяскравіших прикладів такого підходу. Вони не просто роблять дешевий L1. Вони роблять так, щоб блокчейн взагалі не відчувався. І от тут я вперше задумався, якщо інфраструктура зникає з поля зору, чи помічаємо ми, як сильно вона на нас впливає? AI там уже вшито в ДНК ланцюга. Додатки самі вчаться. Передбачають. Запам’ятовують. Користувач думає, що просто платить за каву чи грає в якусь гру. А за лаштунками його дані вже перетворюються на «насіння» для розумних агентів, семантична пам’ять працює, контекстне розуміння вирішує, куди і як перекинути токени.
В цей момент і починається справжня гра.
Раніше перемагав той, хто краще кодив.
Тепер перемагає той, хто краще розуміє, як усе влаштовано під капотом цієї «простоти».
Хто виграє найбільше?
Ті, хто не просто юзає, а намагається розібратися в цьому.
куди йде мій data seed?
хто тренує модель на моїх діях?
як мій агент приймає рішення?
чому один і той самий файл може бути одночасно і доказом власності, і тригером платежу, і частиною чиєїсь колективної пам’яті?
Тут справа вже не в коді. Швидше в тому, як влаштовані інцентиви. Бо один і той самий інструмент може допомагати тобі… а може тихо грати у свою гру.
Пам’ятаєш, як з’явився iPhone і раптом інтернет став у кишені? Здавалося нам вау, демократія, кожен може створювати контент. А хто реально забрав владу? Ті, хто зрозумів алгоритм ранжування, хто навчився грати на вірусності, хто першим розкрутив таргетинг.
Те саме з Robinhood типу «інвестуй легко, як лайк поставити». Насправді найбільше заробляли не новачки, а ті, хто розумів, як потік роздрібних ордерів впливає на опціонний ринок.
Vanar і подібні проекти, ну це той самий поворот, тільки в блокчейні і вдесятеро швидше.
Коли все стане по-справжньому просто то більшість людей просто користуватимуться. І це нормально, тому що воно і є масове прийняття.
Але справжня влада залишиться в руках тих, хто не зупиняється на «зручно». Хто продовжує копати глибше, та ставить незручні питання. І бачить, як змінюються правила гри, поки інші просто радіють, що не треба більше вводити seed-фразу.
У новому Web3 переможцями будуть не найтехнічніші й не найбагатші.
Переможцями будуть найцікавіші. Найдопитливіші. Ті, хто не боїться зрозуміти більше, ніж потрібно для «просто користуватися».
Питання тільки одне чи ти з тих, хто просто натисне «Pay» і забуде?
Або ти є з тих, хто все-таки відкриє документацію о 3-й ночі й почне розбиратися, як це все насправді працює?
Час ще є.
Але він швидко закінчується, і буває так що інколи я й сам не завжди встигаю.@Vanarchain #vanar $VANRY

Досить цікаво, коли навколо якогось проєкту починається справжній рух і чати летять, скріни з плюсами сиплються, люди пишуть «дякую FOGO, ти мене врятував» ну просто завжди є отака тиха група людей, які просто стоять збоку. Не ставлять. Не входять. Просто дивляться. І от ця їхня позиція і вона створює дуже дивну тінь. І якщо чесно, я іноді впізнаю себе саме в цій тихій групі.
Спочатку все нормально. Гортаєш стрічку, бачиш черговий «+47% за тиждень», думаєш «ну круто ж хлопцям». А потім щось всередині починає свербіти. Не сильно. Просто маленьке «а чому я не…?». І з кожним наступним скріном це «чому я не» стає голосніше.
Більшість людей не зізнається навіть собі, але відчуття дуже знайоме що ніби ти пропустив щось важливе. Таке відчуття ніби всі вже в поїзді, а ти стоїш на пероні і махаєш рукою. І найпаскудніше в цьому випадку є те, що ніхто тебе не виганяє з перону. Ти немовби якось сам себе там тримаєш. І сам же себе за це гризеш.
А потім потроху починає змінюватись спілкування. Ті, хто «всередині», вже розмовляють якоюсь своєю мовою типу локи, бусти, APR, коли unstake, коли рестейк. А ти сидиш та мовчиш, або кидаєш скептичне «ну-ну, подивимось». Хоча насправді хочеться просто запитати дуже просте насправді «а як ви не злякались на старті?» Але не запитаєш. Тому що соромно якось.
Дуже швидко з’являється відчуття, ніби ти тепер «не в темі». Не в клубі. Не серед «своїх». І це відчуття просочується навіть у речі, які з криптою взагалі не пов’язані. Раптом ловиш себе на думці, що ти взагалі в житті часто стоїш осторонь. І починаєш сумніватись уже не в проєкті, а в собі. І я помічав, як це відчуття підкрадається непомітно, ну ніби справа в ринку, а насправді щось глибше.
Дехто з таких спостерігачів зривається і кидається в інші проєкти, ну просто щоб не відчувати себе «пізно». Інші навпаки замикаються: «все, більше ніколи в це лайно». А насправді і перші, і другі просто реагують на одну й ту саму рану і на відчуття, що життя пішло без них.
Але буває й по-іншому. Деякі люди беруть цю тінь і використовують як дзеркало для себе. Сідають і чесно питають себе.
«Чому я не зайшов? Страшно було? Не повірив? Чи просто ліниво розбиратись?»
І отут уже починається нормальна розмова з собою. Без істерик, без «я лох», без «всі багатіють, а я». Просто чесно.
Ті, хто ставить то ризикують гаманцем і нервами.
Ті, хто дивиться збоку також ризикують застрягти в цьому тихому «я міг би».
І знаєш що найцікавіше?
Немає правильної сторони.
Є тільки момент, коли ти усвідомлюєш що яку ціну ти платиш за те, щоб залишатись саме там, де ти зараз. І ця ціна не завжди в грошах, тому що іноді це просто відкладене “потім”.
А ти зараз де?
В тіні?
Вже всередині?
Чи саме зараз стоїш і думаєш собі а може, варто зробити крок? @Fogo Official #fogo $FOGO