Почнемо з того що, в нашому світі кожна дрібниця, яку ми робимо онлайн, лишає за собою якийсь слід, чи то фото, чати, все ось це. А от що з цим усім стається, коли нас немає? Особливо якщо нема родичів, ніхто не каже таке,"О, це мої файли в хмарі, дайте пароль". Зазвичай люди завжди думають про спадщину в сенсі власності а хто забере акаунт, хто ввійде. Але ж є й інший бік, менш помітний, а ці дані просто висять, як покинуте сміття, і перетворюються на якийсь цифровий шум. Вони не зникають одразу, накопичуються в океані інформації, губляться в контексті і стають просто фоном, гулом в інтернеті. Це не тільки техніка, це про те, як наші залишки впливають на весь цифровий світ надалі. Якщо без гучних формулювань скажу чесно, то це виглядає значно простіше.
Уявіть собі наприклад що, хтось помирає, без сім'ї, без заповіту. Акаунт в Фейсбуці чи Інстаграмі переходить в той "меморіальний" режим, але ж ніхто не просить ним керувати, тож він просто там болтається. Дитячі фото, листування з друзями, плейлисти та все на серверах компаній, які не квапляться видаляти "мертві" речі. Експерти кажуть, що до 2025 обсяг даних у світі перевалить за сотні зетабайт, і купа з них буде саме такою – непотрібною, без догляду. Це не просто місце на дисках займає, а стає частиною великої халепи, типу "цифрової темної ери". Мені здається, що тут є щось важливе, хоча я і не впевнений.
Цей термін "цифрова темна ера" з'явився ще в 90-х, коли хлопці з Long Now Foundation попередили що дані можуть зникнути масово через те, як швидко технології змінюються. Бо ж цифрові файли – не те що папір чи камінь, вони тендітні. Диски псуються, формати старіють, без постійної підтримки все просто випаровується. От, наприклад, в 2019 MySpace угробив мільйони пісень і фото через якусь помилку і то були дані від юзерів, які вічність не логінилися. Чи твори Воргола на дискетах Amiga, які тепер без спецобладнання не відкриєш. Без спадкоємців чи когось, хто б доглядав, ці дані не переходять на нові носії, не апдейтяться. Просто "мертва вага", уламки, які ніхто не викидає. І чесно кажучи, я сам ще не вирішив, як це оцінювати.
Але ж ці покинуті штуки не просто лежать. Вони перетворюються на шум. В інтернеті зараз алгоритми і ШІ жеруть тонни даних, і ці уламки мішаються з усім. Соцмережі типу Інсти чи ТікТоку збирають мільярди картинок і текстів від усіх – від живих і від тих, хто вже ні. Потрапляє це в датасети для тренування АІ, як от LAION-5B з 2,3 мільярда зображень. В процесі все розчиняється і пікселі перемішуються, сенс губиться. Сімейне фото зі святом може опинитися поряд з мемами, порно чи навіть чимось шкідливим, типу насильства. Без власника, який би пояснив чи почистив, це стає просто гулом, noise, що викривлює ШІ.
От дослідник Ерік Гордон називає це "віком шуму" ну і це не просто техно-штука. Наслідки глибокі. Через покинуті дані ШІ стає упередженим та тренується на брудних датасетах і повторює стереотипи, типу "дівчатка" то білі діти, а "британці" це старі дядьки. Історичні фото, як з Голокосту, тонуть в тривіальному смітті, втрачають вагу. Плюс етика, екологія: дата-центри жруть енергію на зберігання зайвого, вже 2-3% від глобального електрики. А без плану спадщини дані висять на серверах фірм, де нема правил для "мертвих" акаунтів, і проблема тільки росте.
То що з цим сміттям робити? Платформи дають інструменти, типу "legacy contacts" в Apple чи меморіалізацію в ФБ, але ж це про доступ, не про шум. Без спадкоємців нічого не видаляється само, просто накопичується. Деякі експерти радять жорсткіше: автовидалення неактивних акаунтів через якийсь час, чи цифрові архіви для важливих речей. Але хто скаже, що важливо? Історія показує, без доброго відбору ми втрачаємо не тільки особисте, а й спільну пам'ять. В American Scientist пишуть, що щоб уникнути тієї темної ери, треба свідомо керувати і мігрувати, стандартизувати, вибирати.І в цьому мабуть, я бачу лише частину цієї картини.
Загалом, ці покинуті дані це не просто файли, які забули. Вони частина великої екосистеми, де шум глушить сигнал. Якщо не почнемо дивитися на них як на уламки, що чіпають усіх, то наступні покоління сидітимуть в світі, де історія просто розсмоктується в безглуздому гулі. Може, пора на "цифрове прибирання" і не для власності, а щоб сенс зберігся. І поки що це виглядає так я вважаю, але ситуація явно не остаточна.@Walrus 🦭/acc #walrus $WAL
